Володимир Лененко

Дніпропетровщина, о любий краю мій,

Ніколи на землі не згасне щастя.

І незабудем браття-козаків,

Період битв і ворогів напасті.

Розкішний центр, парки, дід-садки,

Організації, кафе, аптеки.

Пізнаю світ я міста залюбки.

Еліта знань і Служб Безпеки,

Трамваї, залізничні колії,

Ремонт будинків, офісів, вокзал.

О, як багато можна розказати,

Вести бесіду, місто прославляти.

Ще буде день, Дніпропетровщина живе,

И / І завжди буде жити в Україні,

Не забувай це місце на землі,

А де воно? На рідній Батьківщині!!!

Вище почуття у світі – це кохання,

Естетичний смак і колорит,

Сила, яка топить лід у серці,

Еверест до неба над усім.

Ліки проти всякої хвороби,

Край кохання не буває на землі,

А лиш рай, о Господи, кохання…

Вірна жінка, жінка, щовселяє віру,

І назавжди буде лиш твоя,

Різнобарвнеє кохання дивне,

Але вірна є жіночая краса.

Не можлива жінка без надії,

Але є надія у любов.

Довгий час у серці порожнеча,

І від страху закипає кров,

Я вважаю все ж існує радість…

Люба, любонька, кохана жінка,

Ювелір каблучку підбира,

Без кохання серця не існує.

О, яка ж то гарна є краса, лиш

Віра, надія, любов!

***

Хіба не жаль того, кому погано?

Допомогти нізащо, просто так,

Бабусі, яка милостиню просить,

Надворі холодно, в кишені лиш п'ятак...

У місті темно, сонця ще не видно,

А дощ іде, вже менше накрапа.

Господь ще плаче, бо добра немає.

Воно існує в сердці у дитини,

Дорослі знають, бо були дітьми.

Повір у краще і не вір недолі -

І вийде сонце, буде краще всім!

 Життя людини.

Життя складається із трьох частин,

І люди ці частини ділять самі.

В дитинстві нас виховують батьки,

Плекають нас, повчають, доглядають.

Коли підріс, до школи треба йти,

Там вчителі виховують, навчають.

Та треба стежкою самому йти,

Щоб досягнути успіхів у навчанні.

Настав момент, закінчується школа,

І починається доросле є життя,

У цім житті в нас є проблем багато,

Та ми повинні завжди їх долати

Інакше ми не зможемо жити,

І наше життя творити.

А після школи починається навчання,

Пошуки роботи,

З’являються зайві турботи,

І як у світі жити,

Себе одягнути, а також прокормити.

Настає момент, коли закохуєшся ти,

Коли знаходиш ідеал жіночої краси.

Любов буває різною, наприклад, як коли,

Кохаєш людину, і не можеш без неї,

А цій людині байдуже, щодо тебе.

А є кохання спільне, коли кохаєш ти,

І тебе кохають, ви продовжуєте жити.

З’являється сім’я, народжуються діти,

Ви обоє розумієте, як прекрасно жити.

Хоч трапляються незгоди, трапляються проблеми,

Але все буде добре, повір у себе.

Про життя можна багато, і довго писати,

Але ти повинен одне запам’ятати,

Життя у нас одне і його треба цінити,

Як любиш себе, і життя треба любити.

Вгору: Студенти